Всё когда-нибудь заканчивается: терпение, нервы, патроны...
Володимир Сосюра- Солов'їні далі
* * *
Солов'їні далі, далі солов'їні...
Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.
На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки.
Знову серце б'ється молодо і дзвінко.
Я іду до гаю. Краю, ти мій краю,
кращого за тебе я в житті не знаю!
Кращого не знаю, далі мої сині,
як весну стрічати на моїй Вкраїні.
У росі фіалки, ріки у тумані...
В серці сяють очі, рідні і кохані...
В птичім щебетанні все кругом проснулось,
і до мене знову молодість вернулась.
Я іду до гаю, і в блакить безкраю
серце моє лине й птицею співає
про весну чудесну на моїй Вкраїні...
Солов'їні далі, далі солов'їні!
1961
С этими стихами у меня определенная история - потому что в 6 классе на уроке украинского языка и литературы, я их не декламировал как стихи, а пел. Быстрая песня, немного речетатива и ритм хипхопа. Учительница и одноклассники были в шоке.
Помню определенный момент, когда еще до переезда к Коломыю, 5 классе я точно также пел стихи, но не помню кого именно декламировал.
* * *
Солов'їні далі, далі солов'їні...
Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.
На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки.
Знову серце б'ється молодо і дзвінко.
Я іду до гаю. Краю, ти мій краю,
кращого за тебе я в житті не знаю!
Кращого не знаю, далі мої сині,
як весну стрічати на моїй Вкраїні.
У росі фіалки, ріки у тумані...
В серці сяють очі, рідні і кохані...
В птичім щебетанні все кругом проснулось,
і до мене знову молодість вернулась.
Я іду до гаю, і в блакить безкраю
серце моє лине й птицею співає
про весну чудесну на моїй Вкраїні...
Солов'їні далі, далі солов'їні!
1961
С этими стихами у меня определенная история - потому что в 6 классе на уроке украинского языка и литературы, я их не декламировал как стихи, а пел. Быстрая песня, немного речетатива и ритм хипхопа. Учительница и одноклассники были в шоке.
Помню определенный момент, когда еще до переезда к Коломыю, 5 классе я точно также пел стихи, но не помню кого именно декламировал.